Причини відсутності мотивації до навчання

Сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, коли створені такі умови в суспільстві, в яких діти не хочуть і не люблять вчитися. Наше завдання не шукати винних, а розібратися, як ми, дорослі, можемо допомогти нашим дітям в цій ситуації, щоб процес навчання і пізнання не переріс у відторгнення і неприйняття.

Основною причиною небажання вчитися є відсутність мотивації. Отже, мотив - це розуміння того, що тобі потрібно, що є цінним. Якщо дитина не розуміє навіщо йому це, звичайно ж він не буде мотивований вчитися. Далі питання батькам. А чи знаємо ми, навіщо нашій дитині це? Якщо знаємо, то чи здатні ми докладно з аргументами їй це пояснити?

Для того, щоб краще зрозуміти мотиви тих чи інших позицій і вчинків дитини і якісніше йому допомогти, дуже важливо враховувати двоїсту структуру дитини: матеріальну, егоїстичну природу і духовну, благотворчу природу.

Мотивація буває двох видів: природна і штучна.

Перша мотивація - природна. Вже після 3-х років дитині все цікаво пізнавати, кожен листочок і комашку. Це природне прагнення до пізнання йде від Особистості дитини, тобто від його духовної складової. І якщо в дитинстві відбувалося паралельно взрощування в дитині таких якостей, як доброта, допомога, альтруїзм, то пізнавальний інтерес не зникне і буде стимулювати дитини і далі вчитися і соціально розвиватися. Тому що чиста і безумовна радість від пізнання якраз і йде від Особистості, тобто від духовної складової маленького чоловічка.

Але якщо ж у дитини розвинулися егоїстичні якості, такі як «мені, моє, я так хочу» і так далі, то пізнавальний інтерес поступається місцем ліні і бажанням задовольняти тільки свої інтереси. Тоді дитина не буде зацікавлений що-небудь робити для свого розвитку без додаткових стимулів з боку батьків. У цьому випадку доводиться використовувати другу мотівацію - штучну. І в даному випадку дитину треба буде переконати і мотивувати до розвитку і навчання. Це можна зробити через залякування. Наприклад, коли дитина не хоче вчитися, батьки йому говорять, мовляв, ти станеш двірником, і у тебе нічого в житті не буде. Таким чином, зачіпається інстинкт самозбереження і стимулюються спонукання в заданому напрямку. А можна це зробити через спокусу. Наприклад, за умови, що малюк буде робити добре завдання, пообіцяти йому що-небудь приємне, наприклад, похід в цирк, дитячий центр або в улюблене кафе, де дають смачні тістечка.

Загалом, як би там не було, але не без допомоги батьків у дитини вдосконалюються навички самоконтролю, дисципліни, організованості, дотримання правил і наполегливості в досягненні мети.

І сьогодні ми позначимо основні 5 причин відсутності у дітей мотивації до навчання в школі, які по суті і є причиною ліні. І тут важливо зрозуміти, чи дійсно дитині не цікаве навчання, або ж він зіткнувся з деякими труднощами (щось не вийшло і т.д.).

Причина номер 1. «Не знає навіщо»

Потрібно докладно поговорити з дитиною і пояснити, навіщо йому потрібен той чи інший предмет. Як правило, це повинна бути не одноразова повчальна бесіда, а серія надихаючих діалогів, в результаті яких дитина отримає вичерпні відповіді, яким чином йому стане корисний для життя певний урок. Не забувайте, що якщо йти на поводу ліні дитини, то може так статися, що він взагалі не захоче нічим займатися.

Батькам важливо пояснювати своїм дітям: щоб чогось досягти, потрібно вміти долати різні перешкоди. Приділяти увагу, підтримувати і допомагати дітям. Тому завдання близьких- стимулювати і надихати своє чадо на розвиваючі заняття.

Причина номер 2. «Не знає як»

Ми не любимо робити те, що у нас погано виходить. Наприклад, якщо ми не вміємо танцювати, то не любимо це робити. І дуже часто дитина не любить робити уроки не тому, що це їй не цікаво, не тому, що не знає, навіщо це йому, а тому що не вміє.

Завдання батьків - допомогти і пояснити. Можливо доведеться разом позайматися, навчити систематизувати і засвоювати інформацію. Зрозуміти, яким способом ваша дитина це найкраще робить. Можливо допоможуть відеоуроки, які зараз можна знайти в інтернеті з будь-якого предмету. Наприклад, одна дитина мала погані оцінки з біології, тому що після читання параграфа в підручнику просто не сприймав інформацію. Коли його мама знайшла відеоуроки, в яких наочно викладено матеріал, то він не тільки став відмінником, але і полюбив цей предмет найбільше.

Причина 3. «Не цікаво»

Можна помітити, як дитина годинами займається улюбленою справою (конструювання, малювання, спорт ...), навіть якщо це і приносить якийсь дискомфорт. І він сам домагається реального результату. Важливо знайти ті моменти, які можуть дитину зацікавити вивчати конкретний предмет. Це можуть бути цікаві елементи самого процесу вивчення уроку або якісь результати, наприклад, хороші оцінки і схвалення.

Причина 4. «Страх, що не вийде»

Дитина часто думає, що краще і не братися за якийсь складний предмет, адже все одно не вийде. Спрацьовує сильний страх оцінки оточуючих. Тут важливо попрацювати з самооцінкою дитини. Допомогти йому розібратися в собі. Пояснити, що якщо він чогось хоче і прикладає зусилля, то обов'язково вийде, нехай не з першого разу, але результат буде.

Причина 5. «Фізична або психічна втома»

В цьому випадку потрібно обов'язково переглянути режим дня і графік дитини, тому що, можливо, той спосіб життя, який він веде, накладає певний відбиток на його здоров'я і самопочуття.

Залежно від того, яка причина відсутності мотивації до навчання у вашої дитини, вам потрібно вибрати той чи інший метод роботи з ним.Також батькам потрібно підбирати такі гуртки та розвиваючі центри, в яких, крім основного заняття, буде проводитися розвиваюча робота, яка допомагає дитині у процесі навчання. Це такі заняття як:

- Логіка - мистецтво правильного мислення.
- Мнемоніка - спосіб, що полегшує запам'ятовування потрібної інформації і збільшує обсяг пам'яті шляхом утворення асоціацій.
- Скорочитання - здатність швидкого сприйняття текстової інформації.
- Риторика - мистецтво мови.

Крім того, існує багато різних занять, де викладачі не просто навчають дітей, але і виробляють закладку духовно-моральних цінностей. Розповідають про доброту, дружбу, чесність, вчать гармонійній взаємодії один з одним. Як показала практика, така моральна позиція сприяє хорошій успішності і прагненню до знань.

Батькам варто знати, що дитина повинна сама визначати свою участь і роль у житті суспільства: інтереси в пізнанні, професію, подальший розвиток тих чи інших здібностей. Але завдання близьких допомогти дитині це зробити, надати на вибір різні можливості і варіанти для розвитку, порушити в ньому інтерес і мотивацію.

Джерело: Психологічний пізнавальний журнал «МИ», Випуск №7. https://wejournal.com.ua/