Петрик Лариса Михайлівна

ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ РОБОТИ НАТИСНІТЬ ТУТ

https://drive.google.com/drive/folders/1W8XyT1qmWR4h3z9lp6cjnztTVVc5bdtF?usp=sharing

Номінація конкурсу:
«Нова українська школа: Дидактичне наповнення»
Автор досвіду: Петрик Лариса Михайлівна
Тема досвіду: Використання сучасних педагогічних технологій та методів співробітництва при формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови та літератури.
Предмет досвіду:процес формування компетентної особистості засобами інноваційних технологій навчання .
Методологічна основа досвіду: опираючись на принципи інтерактивних форм і методів навчання, запроваджую новітні технології для створення нових умов з розвитку компетентної особистості.
Мета та завдання: виявити можливості інноваційних технологій у формуванні комунікативної компетентності учнів на уроках української мови та літератури, впровадження ефективних та дієвих інноваційних методів навчання.
Актуальність досвіду:
Нова освітня стратегія, визначена Законом про освіту, Концепцією «Нова українська школа» та Державним стандартом повної загальної середньої освіти, визначає, що навчання української мови та літератури в закладах середньої освіти має компетентнісну спрямованість.
Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури, здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.
Актуальними в організації сучасного навчання мовно-літературної освітньої галузі є пріоритетні підходи:
– діяльнісний, що дає можливість розглядати теоретичні поняття не окремо, а під час спостережень, досліджень опорних текстів на уроках української мови, художніх текстів на уроках української літератури та набувати практичного досвіду;
– комунікативний, що спрямований на удосконалення здатності учнів спілкуватися, а не просто знати граматичні правила, поєднання мовної й мовленнєвої складової на кожному уроці української мови;
– інтегративний, що допомагає на уроках мови поєднувати мовний матеріал із тематикою, яка є сучасною й цікавою для учнів;
– системний, що сприяє постійному комплексному дослідженню теоретичного матеріалу різних мовних розділів, аналізу композиції художнього твору та дає цілісні уявлення про мовні й літературні явища, процеси;
– особистісно орієнтований, що зорієнтований на виконання творчих завдань, які розкривають здібності учнів, розвиток їх креативного мислення;
– компетентнісний, що вчить використовувати набуті знання, уміння, навички, життєві цінності у певних ситуаціях і досягати успіху в будь-якій сфері сучасного життя.
Зміст навчання української мови та літератури в Новій українській школі спрямований не тільки на засвоєння учнями різноманітних знань і вмінь, а й на підготовку до життя, на навчання розв’язувати проблеми, що виникають на їхньому шляху, оволодіння такими якостями, які сприятимуть дітям успішно здійснювати свою діяльність у різних ситуаціях. Технологічна організація навчального процесу в сучасних умовах передбачає використання навчального дидактичного матеріалу, системи уроків, методичних рекомендацій до проведення їх тощо. Я ставлю собі питання: як навчати учнів, щоб у результаті вони мали й ґрунтовні знання, уміння, навички, а також у них були сформувані компетентності, які передбачені Концепцією «Нова українська школа» і Державним стандартом повної загальної середньої освіти. Розумію, канва розвитку учня: уміння читати, уміння доносити думку, критичне мислення, логічний захист позиції, ініціативність, творчість, проблеми, ризики і розв’язання, емоційний інтелект, робота в команді, творчість.
Пізнавальна й мовленнєва діяльність учнів на уроках мови та літератури, а також утримання уваги дітей впродовж уроку забезпечується використанням навчального матеріалу, який цікавий за змістом, різноманітний за формою і способами його опрацювання. На сучасному етапі є актуальною проблемою добір саме дидактичного матеріалу, що забезпечує реалізацію компетентнісного підходу щодо вивчення мовних явищ та виробленню в учнів умінь та навичок у їх використанні.
Підготовку до уроків починаю з аналізу того, які інноваційні технології або окремі методи і прийоми можна використати для формування ключових компетентностей саме на цьому уроці, визначаю структурні компоненти в плані роботи. 21 століття – це час інформаційних і телекомунікаційних технологій, і здобувачі освіти вміло користуються ними. Вони живуть у світі ґаджетів: смартфонів, планшетів, комп’ютерів. Через це виникає необхідність у таких навчальних засобах, які б візуалізували мовний матеріал у вигляді інтерактивних вправ, які сприяють кращому запам’ятовуванню матеріалу. Під час виконання таких вправ я впевнено можу використовувати диференційовану та індивідуальну форми роботи. Такі завдання доречно застосовуються під час дистанційного навчання. Для визначення, які ж прийоми використати на уроці, звертаю увагу на вікові, психологічні особливості учнів, на кількість учнів в класі, на рівень сформованості та успішності дітей, на зміст навчального матеріалу, на предметну і ключову компетентність.
Готуючись до уроку, планую використання різних методів та прийомів інноваційних технологій на різних етапах уроку з метою формування певної компетентності. На мою думку, найбільш ефективною формою навчання вважаю поєднання сучасних інноваційних методів і прийомів з традиційними засобами. Наразі через воєнні дії на території України освітній процес відбувається з використанням технологій дистанційного навчання. Тому кожен свій урок я супроводжую презентаційними матеріалами (таблицями, схемами, музичним супроводом, різноманітними іграми, посиланнями на інтерактивні вправи на різних навчальних платформах).
Ознайомившись із системою роботи початкової НУШ, намагаюся реалізували принцип наступності в змістовій лінії. Використовую систему вправ, адаптованих до потреб сучасного покоління альфа. Завдання спрямовані на формування в учнів 5, 6 класів 10 ключових компетентностей: спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій, екологічна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, соціальна й громадянська компетентність, підприємливість і фінансова грамотність, загальнокультурна грамотність.
Різноманітні дидактичні матеріали використовую на усіх етапах уроку, а також під час виховних заходів зі своїми учнями. Завдання спрямовані на емоційне налаштування дітей, на підвищення активності, якість засвоєння вивченого матеріалу та рефлексію.
Мотивація навчальної діяльності учнів
Практика показує, що це дуже важливий етап уроку. Необхідно провести таку роботу, щоб діти усвідомили, для чого їм потрібні ці знання. При підготовці до уроку велику увагу приділяю мотивації пізнавальної діяльності учнів, продумую завдання, які були б для учнів цікаві та зрозумілі. Основне, щоб у дітей було бажання працювати на уроці, а для цього необхідно мотивувати.
Додаток 1
Актуалізація опорних знань учнів
Етап актуалізації опорних знань стимулює пізнавальну діяльність учнів. Вивчення нового матеріалу засвоюється краще, якщо діти асоціюють його вже з набутими знаннями.
Ось такі методи і прийоми я використовую при актуалізації опорних знань учнів:
«Інтелектуальна розминка». Щоб налаштувати учнів на роботу, ставлю кілька запитань, учні висловлюють свої міркування щодо їх вирішенням.
«Взаємоопитування». При перевірці домашнього завдання або вивчених правил з певної теми учні ставлять один одному запитання.
Гра «Чомучки». Учні готують запитання з вивченої теми для своїх однокласників, які розпочинаються словом «чому?».
«Пінг-понг». Два учні по черзі задають один одному запитання з вивченої теми.
«Тести». Пропоную варіанти відповідей, учні обирають один.
«Мікрофон». На поставлене запитання учні по черзі дають відповідь.
«Незакінчене речення». На запропоновані мною початки речень учні записують їх продовження.
«Вірю – не вірю». Ставлю учням запитання: чи вірите ви, що…, вони мають сказати так або ні.
«Знайди помилку». Пропоную учням текст з помилками і ставлю перед ними завдання - виправити їх і прокоментувати.
«Літературна вікторина». Зачитую цитати з вивчених творів, а учні впізнають персонажів.
«Оживи світлину». Дивлячись на світлину, діти пригадують про життєвий та творчий шлях письменника.
«Лист-запитання від письменника». Готую запитання по змісту твору, відтворення сюжетного ланцюжка.
Ігри «Відлуння». Я говорю прізвище письменника, а учні мають назвати його твори. «Хто більше», необхідно утворити нові слова, або «Збери валізу» з метою повторення матеріалу.
«Актуальне інтерв’ю». Хтось із дітей ставить питання конкретному однокласнику, той відповідає на нього. Наступне питання вже він ставить, обираючи іншого однокласника.
Додаток 2
Оголошення теми, мети уроку та очікуваних результатів
При оголошенні теми уроку я використовую різноманітні методи.
Щоб діти дізналися, яка буде тема уроку, пропоную їм відгадати загадку, скласти прислів’я з окремих слів або пазл.
Цікавим є метод «Дешифрувальник». За допомогою цифр зашифровую тему уроку, під цифрами записані букви. Діти швидко справляються із такими завданнями й оголошують тему уроку.
Метод «Мозаїка». Окремі слова записані на стрічечках або смужках. Я пропоную скласти із них фразу, що і буде темою уроку. Дітям цікаво і це активізує пізнавальні можливості.
Пояснення нового матеріалу
При вивченні нового матеріалу використовую прийом «Питання до змісту». Учні слухають новий матеріал, складають декілька запитань до нього.
Щоб навчити учнів самостійно працювати з книгою, іноді використовую метод «Позначки». Діти читають текст й олівцем позначають «+», якщо інформація відома для них, «-», якщо нова інформацію, «?»- незрозуміла інформація, яку потрібно додатково пояснити.
Метод «Навчаючи, вчусь». Учні, які гарно засвоїли новий матеріал, пояснюють тим, хто його не зрозумів.
Метод «Хмаринка». Знайдіть на хмаринці слова, що стосуються іменника як частини мови.
Найчастіше використовую схеми, таблиці, мнемонімічні назви, візуалізовані малюнки, що сприяють найкращому запам’ятовуванню навчального матеріалу.
Додаток 3
Формую чеклісти на окремі уроки, за якими працюємо впродовж уроку. Листи мають різноманітні завдання: виконання тренувальних вправ, посилання на відеоуроки з теми, посилання на проходження тесту «На урок» або використання інтерактивної вправи learningapps.
Додаток 4, 4.1, 4.2
Використовую на уроках різноманітні вправи та завдання на закріплення вивченого матеріалу, які спрямовані на розвиток ключових компетентностей. Учням подобаються тестові завдання «Пори року» (осінній, зимовий, весняний та літній), у кінці певної пори року виконуємо відповідний тест.
Додаток 5
Наразі знайомлюся з інноваційними підходами до викладання STEM-дисциплін. На сьогодення STEM – освіта набуває широкого впровадження на державному рівні. Звичайно, філологія не стоїть осторонь.
STEАM-освіта поєднує в собі природничі науки з технологіями, інженерією, мистецтвом і математикою, акцентований на розв’язанні життєвих завдань, де всі предмети взаємопов’язані й інтегровані в єдине ціле.
Розвиток творчого мислення є метою STEАM-освіти. Розвиток інформаційно - цифрової компетентності учасників освітнього процесу – це також одна із цілей STEАM-освіти. Все це напряму стосується предметів мовно – літературної галузі. Це зараз дуже актуально, тому я роблю спроби щодо інтеграції предметних знань з різних освітніх галузей на уроках української мови та літератури.
Додаток 6
Уроки української літератури також урізноманітнюю різним дидактичним наповненням. Практикую «Випереджувальні завдання». Залучаю учнів до самостійної роботи, а потім вчу презентувати свої самостійно здобуті знання. Застосовую прийом «Створення реклами за прочитаним твором». Подобається учням метод «Мозкова атака», під час якого діти працюють колективно, вчаться розв’язувати проблеми.
Часто використовую метод «Асоціативний кущ». До ключового слова, учні підбирають слова, фрази. Всі ці вправи супроводжуються яскравими слайдами презентацій, які зацікавлюють дітей, сприяють активності.
Додаток 7
Тривалим процесом є написання твору чи письмової роботи чи то з мови, чи то з літератури. Багатоетапна робота. По-перше, обміркування думок та пошук нових ідей. Учні зосереджуються на тому, що саме можна написати, тому шукають джерело натхнення. Колективно обговорюємо, як можна розпочати роботу над текстом. Усі зібрані ідеї стають неоціненною скарбничкою, що стане в нагоді під час написання творчої роботи. Пропоную дітям використати фрірайтинг «вільне письмо» — це вид самостійної діяльності, перенесення особистих думок із голови на папір. Спочатку обговорюємо, що таке потік свідомості, а потім пояснюю учням, що фрірайтинг — це просто запис на папері кожної думки, що в них з’являється. Головне під час цієї роботи не спинятися навіть на якусь мить, а записувати всі думки, які з’являються. Попереджаю,що можна не турбуватися про грамотність, головне — зафіксувати власні ідеї. На виконання цієї роботи виділяю певний відрізок часу. Потім учні перечитують написане, виділяють найцікавіші думки. І починається процес створення своєї творчої роботи. Така діяльність вчить краще впорядковувати думки.
Систематизація та узагальнення вивченого.
З метою підвищення активності учнів, створення позитивного настрою використовую елементи технології «Створення ситуації успіху». Перш ніж ставити перед учнями якесь завдання, обов’язково наголошую, що у них все вийде і буде позитивний результат.
Перевірити рівень засвоєних знань учнів допомагають мені методи:
«Знайди спільне». Наприклад, я називаю дітям назви творів, які вчили, і ставлю задачу - визначити слово, яке об’єднує всі ці назви, тобто що є для них спільним.
«Ти – мені, я – тобі». Наприклад, один учень називає письменника, інший – його твори.
Пропоную дітям на уроках літератури філологічні хвилинки, наприклад, підібрати синоніми, які використовує письменник у своєму творі, до якогось слова або творчі хвилинки. З метою реалізації сучасної інтегрованої технології уроків української мови і літератури вважаю креативним використання «Поетичного практикуму» з метою опрацьовування поезії (література) і також розвитку орфоепічних умінь та навичок учнів (мова).
На етапі підбиття підсумку уроку використовую метод «Ґронування». Учні підбирають до вивченої теми слова, які спадають на думку, а потім встановлюють зв'язок між ними.
Метод «Фішбоун», який допомагає систематизувати знання учнів з теми уроку. На слайді показую схематичний скелет риби. Там, де голова, записую проблемне питання. На кісточках зверху учні записують основні поняття теми, а знизу – що означають дані поняття, на хвості зазначаємо відповідь на поставлене проблемне питання.
Метод «ПРЕС» використовую, коли учні мають довести і обґрунтувати свою думку, дати відповіді на запитання:
я вважаю,…;
тому що…;
наприклад…;
отже… .
З метою повторення та закріплення правил використовую «Клоуз-тест». Діти, прочитавши визначення, повинні дописати останнє слово.
Домашнє завдання.
На уроках української мови й літератури пропоную учням домашні завдання різної складності (різнорівневі тести, робота з картками, творчі завдання та ін..)
Наразі безліч сучасних методів навчання, можливість вибору дидактичного матеріалу, і якщо їх розумно використовувати, то ефект навчання підвищиться, а співпраця учнів та вчителя дасть позитивні результати й враження.
Додаток 8

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державний стандарт базової середньої освіти. 5-9 класи Нової української школи. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnijstandart-bazovoyi-serednoyi-osviti.

2. Концепція «Нова українська школа». URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkolacompressed.pdf

3. Котляренко Наталія Нова українська школа: конструювання уроків мовно-літературної освітньої галузі (предмети «Українська мова», «Українська література») - КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», ст.103
file:///D:/system/Downloads/mv_58-102-119%20(1).pdf